ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОСТІ ТА КЕРОВАНОСТІ ЛІТАКА НА КРИТИЧНИХ КУТАХ АТАКИ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2219-380413201569049Ключові слова:
наплывы, турбулизаторы, генераторы вихрей, панельно-вихревой методАнотація
Метою даної статті є дослідження впливу різних поєднань конструктивних засобів керування примежовим шаром повітря на аеродинамічні характеристики літака, розробка методичних рекомендацій щодо вибору найбільш вдалого поєднання напливів, турбулізаторів, генераторів вихорів, а також геометричної форми, розмірів, місцерозташування обраних засобів.
Для проведення дослідження були розглянуті компоновки літака "крило+фюзеляж" з напливами та турбулізаторами; з напливами та генераторами вихорів.
Наукова новизна полягає в поєднанні вже існуючих конструктивних засобів керування примежовим шаром повітря (напливів, турбулізаторів, генераторів вихорів) для забезпечення кращих аеродинамічних характеристик та параметрів стійкості і керованості.
У статті описаний панельно-вихровий метод аеродинамічного розрахунку літака, необхідний для проведення дослідження та розробки методичних рекомендацій.
Досліджуючи результати розрахунків, можна сказати, що найбільш вдалим поєднанням є комбінація напливів та генераторів вихорів. Вона дозволяє значно збільшити несучі властивості літака, особливо на критичних кутах атаки, критичний кут атаки, а також ефективність органів поперечного управління. Розроблені методичні рекомендації можна використовувати для літаків будь-якого призначення, будь-яких габаритів.
Посилання
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Інформаційні системи, механіка та керування
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).