Рівняння Тимошенка гіперболічного типу та його основні особливості
DOI:
https://doi.org/10.20535/2219-3804222020213323Ключові слова:
рівняння ТимошенкаАнотація
Показано, що рівняння Тимошенка принципово відрізняється від класичного рівняння Бернулі-Ейлера згинних коливань балки, воно описує поширення збурень зі скінченою швидкістю, що не задовольняє закону суцільності середовища, і у цьому випадку відповідає моделі Косера. Це встановлено із наведеного узагальненого рівняння 6-го порядку гіперболічного типу, яке, як часткові випадки, включає відомі рівняння, а також рівняння Тимошенка без коректуючого коефіцієнта зсуву. Відмічаємо, що підбір цього коректуючого коефіцієнта проводили дослідники на основі точних розв’язків, які отримані з моделі без порушення суцільності середовища. У подальшому було розроблено обчислювальні програми, але із набагато більшими порушеннями суцільності середовища.
Відмічаємо рівняння 6-го порядку, виведене із n-мірного евклідового простору, узагальнюючого метод Коші-Пуасона.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Інформаційні системи, механіка та керування
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
