Використання нечіткої класифікації виду розподілу для вибірок малого об’єму
DOI:
https://doi.org/10.20535/2219-3804172017123925Ключові слова:
нечітка ідентифікація, нечітка класифікація, вибірка малого об’ємуАнотація
В роботі проведене подальше дослідження особливостей і удосконалення нечіткої ідентифікації у вибірках малого об’єму, розширена область застосування нечіткої ідентифікації і проведено дослідження вірогідності розрізнення розподілів.
Визначена достовірність віднесення вибірок до певного класу за допомогою генерації опорних вибірок. Дослідження достовірності за однією вибіркою показало, що ймовірність зміни лінгвістичного коду досить велика. Для підвищення ймовірності правильної ідентифікації рекомендується усереднення декількох вибірок. Кількість вибірок може бути визначена за заданою вірогідністю.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Інформаційні системи, механіка та керування
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).