Статистичний вимірювач коротких інтервалів часу

Автор(и)

  • Юрій Володимирович Бобков Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна
  • Михайло Вікторович Панчик Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна

DOI:

https://doi.org/10.20535/2219-3804172017101363

Ключові слова:

статистичний вимірювач, інтервал часу, похибка, мікроконтролер

Анотація

В роботі розглянуті проблеми вимірювання коротких інтервалів часу, зокрема можливість застосування мікроконтролерів широко вжитку з порівняно невисокою тактовою частотою для вимірювання коротких інтервалів часу з високою точністю.

В якості шляху вирішення задачі запропоновано використовувати статистичний метод вимірювання інтервалів часу. В роботі приведені результати розробки та дослідження статистичного вимірювача інтервалів часу.

 

Біографії авторів

Юрій Володимирович Бобков, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

к.т.н., доцент кафедри інформаційно вимірювальної техніки

Михайло Вікторович Панчик, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

студент кафедри інформаційно вимірювальної техніки

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-12-29

Номер

№ 17 (2017)

Розділ

Інформаційні системи

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Інформаційні системи, механіка та керування

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).