Дослідження електрохімічних сенсорів озону для малогабаритного переносного індикатора/вимірювача концентрації озону
DOI:
https://doi.org/10.20535/2219-380415201685927Ключові слова:
озон, електрохімічний сенсор, індикатор/вимірювач концентрації озонуАнотація
В роботі приведені результати дослідження двохелектродних електрохімічних сенсорів озону амперометричного типу на основі твердого і рідкого електроліту. Для дослідження були обрані основні метрологічні характеристики сенсорів: чутливість, лінійність характеристики перетворення та час перетворення.
За результатами проведених досліджень було встановлено, що для малогабаритного переносного індикатора/вимірювача концентрації озону з діапазоном вимірювання до 10 мг/м3 більш доцільним є застосування сенсора озону на основі твердого електроліту, який має більш високу чутливість, меншу похибку нелінійності та меншу температурну залежність показів у порівнянні з сенсором озону на основі рідкого електроліту.
Посилання
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Інформаційні системи, механіка та керування
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).