Ідентифікація нестаціонарних навантажень, що діють на пружнодеформований елемент конструкції
DOI:
https://doi.org/10.20535/2219-380414201670647Ключові слова:
елемент конструкції, нестаціонарна задача, ідентифікація впливу, залежність від часу, принцип суперпозиції, функції впливуАнотація
Викладена методика ідентифікації залежностей від часу нестаціонарних впливів, розподілених на заданій області конструктивного елемента довільної геометрії, за значеннями величин, які є більш доступними для вимірів. У припущенні того, що реакція елемента лінійно залежить від шуканих впливів, розглянута задача, яка відноситься до класу граничних обернених задач механіки, зведена до системи лінійних алгебраїчних рівнянь відносно коефіцієнтів, за допомогою яких шукані впливи апроксимуються кусочно-постійними функціями. Для розв’язання цієї системи використовується регуляризуючий алгоритм, який забезпечує стійкість результату до випадкових помилок у вхідних даних і погрішностям обчислень. Конкретні розрахунки, що свідчать про ефективність методики, проведені для відновлення силового навантаження за даними, які отримані експериментально. При цьому для обчислення вхідних в елементи розрахункових систем значень т.зв. «функцій впливу», які відповідають показанням реєструємих величин на одиничні східчасті впливи, був використаний метод скінченних елементів. Викладена методика може бути використана для проектування деталей складної геометрії за критеріями динамічної та/або втомної її міцності.##submission.downloads##
Опубліковано
2016-04-25
Номер
Розділ
Механіка
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Інформаційні системи, механіка та керування
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).