ОЦІНКА МОЖЛИВОСТЕЙ РАКЕТ-НОСІЇВ ДЛЯ ВИВЕДЕННЯ ЗАСОБІВ ВІДВОДУ КОСМІЧНИХ ОБ’ЄКТІВ З НАВКОЛОЗЕМНИХ ОРБІТ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2219-380412201556124Ключові слова:
космічне сміття, сміттєзбирач, двигунна установка, ракета-носійАнотація
Розглянуто основні джерела утворення космічного сміття на космічних орбітах та шляхи й методи мінімізації забруднення навколоземного простру. Показано, що основними шляхами боротьби з космічним сміттям є запобігання появі нового й видалення вже існуючого. Визначені методи та засоби уводу космічних апаратів з робочих орбіт за закінченням терміну активного існування й відомі способи й системи активного видалення великих фрагментів космічного сміття. Як основний принцип видалення великих об’єктів з навколоземного космічного простору, розглядається кероване їх зведення в щільні шари атмосфери шляхом використання спеціального космічного апарата – космічного сміттєзбирача, до складу якого входить двигунна установка. Виконана оцінка можливостей ракет-носіїв, які можуть бути застосовані для виведення цих сміттєзбирачів на задані орбіти.Посилання
Вениаминов С.С. Космический мусор – угроза человечеству. – М.: Изд-во Инст. космич. исследований РАН, 2013. – 208 с.
Orbital Debris Quarterly News. – NASA, Jule, 2013. – Volume 17, Is-sue 3. – 10 p.
The New NASA Orbital Debris Engineering Model ORDEM 2000 / J.-C. Liou et al. // NASA TP-2002-210780. – 2002. – 78 р.
Sdunnud H., Bendish J, Klinkrad H. The ESA MASTER 2001 Space Debris and Meteoroid Reference Model // Proccedings of the 3rd European Con-ference on Space Debris, Darmstadt, Germany, October 2001. – Darmstadt, 2001. – ESA SP-473.
Krisko P.H. EVOLVE 4.0 User`s Guide and Handbook // LMSMSS-33020. – 2000.
Krisko P.H., Johnson J.N. Opiela J.N. EVOLVE 4.0 Orbital Debris Mitigation Studies // Adv. Space Research. – 2001. – V. 28(9). – P. 1385-1390.
Liou J.-C., Hall D.T., Krisko P.H., Opiela J.N. A Three Dimensional LEO-to-GEO Debris Evolutionary Model // Adv. Space Research. – 2004. – V. 34(5). – P. 981-986.
Техногенное засорение околоземного космического пространства: отраслевое пособие / под. ред. А.П. Алпатова. – Днепропетровск: Пороги, 2012. – 378 с.
Clean Space One – перший космічний пилосос [Електронний ре-сурс]. – Режим доступу: http://www.swissworld.org/Home/Innovation Switzer-land/Clean Space One – the first orbital vacuum cleaner.
Технічні засоби для очищення навколоземного космічного прос-тору: навч. посібник / М.М. Дронь, П.Г. Хорольський, А.В. Хитько, С.Г. Бондаренко, В.А. Безуглий, Л.Г. Дубовик. – Дніпропетровськ, 2013. – 128 с.
Трушляков В.И., Юткин Е.А. Обзор средств стыковки и захвата объектов крупногабаритного космического мусора // Омский научный вестник. – 2013. – Вып. № 2-120. – С. 56-61.
Пат. 8226046 США, МПК2 B64G 1/64. Stabilization of Unstable Space Debris / Dennis Poulos, Redondo Beach. (CША). – No. 12/952.886; за-явл. 23.11.2010; опубл. 24.07.2012.
Космический мусор уберут с помощью лап гекконов [Електро-нний ресурс]. – Режим доступу: http://cvavr.ru/Вселенная, Земля и околоор-битальная жизнь/Наука/ Космический мусор уберут с помощью лап гекко-нов.
Кушниренко С.И., Шевцов В.Е. Анализ возможности использо-вания различных типов двигательных установок для борьбы с засорением космического пространства // Авиационно-космическая техника и техно-логия. – 2013. – № 9 (106). – С. 38-42.
Space Transport Development. Using Orbital Debris: NIAC Phase I Review Presentation. – Atlanta, October 24, 2002.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Інформаційні системи, механіка та керування
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
