ВПЛИВ ПАРАМЕТРІВ КРИЛА ЕКРАНОЛЬОТА НА ЙОГО ТРАНСПОРТНУ ЕФЕКТИВНІСТЬ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2219-38049201354517Ключові слова:
екраноліт, екранний ефект, транспортна ефективність, крило малого видовженняАнотація
Стаття присвячена дослідженню аеродинаміки компоновки екранольота з крилами різних форм в плані й різних видовжень. В статті запропонована методика аеродинамічного проектування екранольота з такими параметрами крила, при якому екраноліт буде володіти максимальною дальністю і тривалістю польоту та прийнятним діапазоном швидкостей.
Посилання
Белавин Н. И. Экранопланы. // Н. И. Белавин / Изд. «Судостроение», Ленинград. 1968 г. 175 с.
Финк М. Ф. Аэродинамические характеристики крыльев малого удлинения вблизи земли // М. Ф. Финк/ NASA, T, № D=926, 1961 г.
Лемко О. Л. Аэродинамика и устойчивость летательных аппаратов схемы "Летающее крыло" [Текст] : монография // О. Л. Лемко / Нац. техн. ун–т Украины "Киев. политехн. ин–т". – К. : НТУУ "КПИ", 2011. – 322 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Інформаційні системи, механіка та керування
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).