МЕТОДИКА ПАРАМЕТРИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ РОЗРАХУНОКВОЇ МОДЕЛІ ПЕРШОГО НАБЛИЖЕННЯ ЛІТАЛЬНОГО АППАРАТУ С АЕРОСТАТИЧНОЮ ПІДТРИМКОЮ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2219-38049201354505Ключові слова:
аеростатична підйомна сила, аеродинамічна підйомна сила, відносна товщина профілю, дирижабльАнотація
В останні роки вчені, конструктори, фахівці раз-особистих галузей приділяють пильну увагу ЛА легше повітря. Ці ЛА споживають набагато менше палива, ніж літаки та вертольоти однаковою з ними вантажопідйомності, здатні транспортувати важкі великогабаритні вантажі на тисячі кілометрів, здійснювати посадки на непідготовлені майданчики або зависати на тривалий час з вантажем при проведенні будівельно-монтажних робіт. Крім того, вони забезпечують істотне підвищення безпеки польоту при їх експлуатації.
Одним з перспективних типів розвитку дирижаблів є ЛА з аеростатичною підтримкою (гібридні дирижаблі), що використовують два принципи створення підйомної сили: аеродинамічну і аеростатичну. Вони зможуть увібрати в себе найкращі якості літака, дирижабля, і вертольоти.
Посилання
World Airways. «Read Travel Group» - New York: Wiley, 1994. — 325 p. — ISBN 0863800262
Броуде Б.Г. Воздухоплавательные летательные аппараты./ Б.Г. Броуде– М.: Машиностроение 1976. –137с.
Лемко О.Л. Аэродинамика и устойчивость летательных аппаратов схемы « Летающее крыло». Киев, НТУУ «КПИ» 2011. – 321с. — ISBN 9789666224142
Лемко О.Л. Аеродинамічні характеристики транспортних літаків та їх розрахунок. Навчальний посібник. К., НТУУ «КПІ» Електронне видання, 2012 р. -75 с.
Ушаков В.А. Атлас аэродинамических характеристик профилей крыльев. // В. А. Ушаков, П. П. Красильщиков, А. К. Волков, А. Н. Гржегоржевский/ М.: БНТ НКАП при ЦАГИ, 1940. – 339 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Інформаційні системи, механіка та керування
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).