Динамічна модель тепломасообмінних процесів у камері форсуночного зволоження
DOI:
https://doi.org/10.20535/2219-380411201450602Ключові слова:
промисловий кондиціонер, камера форсуночного зволоження, динамічна модель, теплообмінні процеси, масообмінні процесиАнотація
Розглядається математичне моделювання динамічних процесів тепло- та масообміну для камери форсуночного зволоження, яка використовується в системах штучного мікроклімату для охолодження та адіабатного зволоження повітря. На основі рівнянь матеріального та теплового балансів отримано три рівноцінні моделі: у вигляді системи диференційних рівнянь; у просторі стану; у вигляді передатних функцій, які дозволяють проводити моделювання перехідних процесів у камері форсуночного зволоження за основними каналами впливу. Запропоновані математичні залежності зручно реалізувати у середовищі MatLAB. Приведено приклад моделювання перехідних процесів для форсуночного зволожувача промислового кондиціонера КЦКП-80, який виготовляється компанією ВЕЗА.
Динамічна модель форсуночного зволожувача може використовуватися спеціалістами із автоматизації для аналізу та налаштуванню параметрів систем керування промислових кондиціонерів.
Посилання
Голінко І. М. Аналіз та забезпечення ефективного керування системами штучного мікроклімату / І. М. Голінко, С. Г. Степаненко, І. Є. Галицька, В. Ю. Степаненко // Гіротехнології, навігація, керування рухом і конструювання авіаційно-космічної техніки: матеріали ІХ Міжнародної науково-практичної конференції, 17 - 18 квітня 2013 р., - Київ, 2013. С. 172–175.
Голінко І. М. Моделювання температурного режиму теплообмінника / І. М. Голінко, А. І. Кубрак., A. C. Кравченко // Східно-Європейский журнал передових технологій. –2010, №2/7(44). С. 24–27.
Голінко І. М. Нестаціонарна модель тепло– та масообміну для водяного охолоджувача / І. М. Голінко // Сучасні проблеми наукового забезпечення енергетики: тези доповідей ХII міжнародної науково–практичної конференції, 22–25 квітня 2014 р. –Київ, 2014. с.137.
Бондарь Е. С. Автоматизация систем вентиляции и кондиционирования воздуха / Е. С. Бондарь, А. С. Гордиенко / – К.: “Аванпост-Прим”, 2005. – 56 с.
Белова Е. М. Центральные системы кондиционирования воздуха в зданиях / Е. М. Белова. – М.: Евроклимат, 2006. – 640 с.
Стефанов Е. В. Инженерные системы зданий. Вентиляция и кондиционирование воздуха / Е. В. Стефанов. –СПб.: АВОК Северо–Запад, 2005. –399 с.
Коханский А. И. Идентификация передаточных функций охладителя наддувочного воздуха / А. И. Коханский, Э. М. Колпакчи // Науч.–тех. сб. Автоматизация судовых технических средств. 2007. Вып. 12, С.68–77.
Bensoussan A. Representation and Control of Infinite Dimensional Systems / Alain Bensoussan, Giuseppe Da Prato, Michel C. Delfour, Sanjoy K. Mitter. Birkhäuser Boston. 2007. –575p.
Системы кондиционирования воздуха – «ВЕЗА». Каталог 2012. – М.: Веза, 2012. –166 c.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Інформаційні системи, механіка та керування

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).