Аналіз технологій утилізації відходів виробництва в авіа- та ракетобудуванні

Автор(и)

  • Наталія Миколаївна Руденко КПІ ім. Ігоря Сікорського, Україна
  • Тамара Тимофіївна Сілакова КПІ ім. Ігоря Сікорського, Україна

DOI:

https://doi.org/10.20535/2219-3804222020213327

Ключові слова:

авіабудування, ракетобудування, відходи, полімерні композитні матеріали, утилізація

Анотація

Стаття присвячена проблемі утилізації компонентів відходів виробництва авіа- та ракетобудування, а також літальних апаратів, які відпрацювали свій ресурс. З кожним роком все більша кількість аерокосмічної техніки (АКТ) накопичується на різних майданчиках, займаючи великі площі. Тому питання її утилізації стає все більш актуальним.

У даній статті наводиться аналіз методів утилізації полімерних композиційних матеріалів (ПКМ), компонентів аерокосмічної техніки. Показано, що в області утилізації ПКМ для кожного типу наповнювачів доцільно використовувати свій метод утилізації: для склопластику - це піроліз і в меншій мірі термокаталіз; для вуглепластику - це термокаталіз, сольволіз і піроліз; для органопластіку - це низько- і середньотемпературний піроліз, можливо - термокаталіз, але цей метод вимагає подальшого вивчення.

Наведені переваги і недоліки застосовуваних технологій, розглядаються  рекомендації щодо методик утилізації полімерних композиційних матеріалів. А також розглянуто шляхи забезпечення якості цього процесу, перспективна технологія «спільної утилізації» відходів армованих ПКМ, (Co-processing).

Аналіз літературних джерел, що стосуються нормативно-технічної бази утилізації відходів виробництва авіа- та ракетобудування, дозволяє зробити висновки про те, що на даний момент утилізація елементів літальних апаратів розглядається як складова частина процесів утилізації, практично не виділяючись окремо. Нормативно-технічна база в основному визначена для утилізації металевих з'єднань і часто пред'являються лише вимоги до якості продукції, яка утилізується, а не до якості продукції, отриманої в результаті утилізації. Існуючі вимоги до якості отриманої продукції практично не зведені в нормативно-технічну базу, роздивляючись окремо для кожного технологічного процесу і маючи суттєві відмінності в різних літературних джерелах, а нормативно-технічна база з утилізації елементів літальних апаратів, що складаються з композитів, на даний момент практично відсутня.

Біографії авторів

Наталія Миколаївна Руденко, КПІ ім. Ігоря Сікорського

доцент, к.ф-м.н.

Тамара Тимофіївна Сілакова, КПІ ім. Ігоря Сікорського

доцент, к.ф-м.н.

Посилання

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-04-15

Номер

№ 22 (2020)

Розділ

Керування

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Інформаційні системи, механіка та керування

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).