Дослідження переваг використання інтегральної компоновки для легкого безпілотного літального апарату

Автор(и)

  • Олександр Петрович Мариношенко КПІ ім. Ігоря Сікорського, Україна
  • Володимир Володимирович Лапушенко КПІ ім. Ігоря Сікорського, Україна

DOI:

https://doi.org/10.20535/2219-3804212019197609

Ключові слова:

інтегральна компоновка, БПЛА, методом скінченних елементів

Анотація

В даній статті проводиться порівняння класичної та інтегральної компоновок для легкого БПЛА на прикладі БПЛА FLIRT Surnia, створеного для дистанційного лазерного сканування поверхні Землі. В якості класичної схеми виступає конструкція з еквівалентним крилом та фюзеляжем. Обчислення аеродинаміки та міцності проводяться методом скінченних елементів. Визначаються відносні максимальні напруження, коефіцієнти опору, підйомної сили. Виконана перевірка аеродинамічного розрахунку класичної схеми за методикою наведеною в керівництві для конструкторів літальних апаратів власної побудови. В висновках наведені отримані переваги та недоліки інтегральної компоновки.

Біографії авторів

Олександр Петрович Мариношенко, КПІ ім. Ігоря Сікорського

доцент, к.т.н.

Володимир Володимирович Лапушенко, КПІ ім. Ігоря Сікорського

бакалавр

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-10-15

Номер

№ 21 (2019)

Розділ

Механіка

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Інформаційні системи, механіка та керування

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).