Метод розрахунку ресурсу авіаційних конструкцій постобробленням результатів кінцево елементних статичних розрахунків
DOI:
https://doi.org/10.20535/2219-3804212019197605Ключові слова:
ресурс, метод кінцевих елементів, моделювання авіаційних конструкцій, постоброблення результатів статичних розрахунківАнотація
В статті описано метод розрахунку ресурсу елементів планеру літака шляхом постоброблення результатів статичних розрахунків. В розрахунках використовується контурна модель крила літака та його нервюри із листового матеріалу. Моделі побудовані по теоретичній поверхні крила. Надано приклад розрахунку. Розрахунок здійснювався в кінцевоелементному пакеті типу MSN Nastran та математичному пакеті типу Mathcad Express. Виділено особливості методу розрахунку для авіаційних конструкцій.##submission.downloads##
Опубліковано
2019-10-15
Номер
Розділ
Інформаційні системи
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Інформаційні системи, механіка та керування
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).