Автоматизоване геометричне моделювання дискових робочих органів технічних об’єктів
DOI:
https://doi.org/10.20535/2219-3804212019197602Ключові слова:
автоматизоване геометричне моделювання, дискові ґрунтообробні знаряддя, комп’ютерні інформаційні технології, формоутворення технічних об’єктівАнотація
Мета статті полягає у викладі теоретичних основ створення комп'ютерних інформаційних технологій для ефективного геометричного моделювання різноманітних груп технічних об'єктів. Матеріали дослідження проілюстровано на прикладі дискових робочих органів ґрунтообробних знарядь. Запропонований підхід у значній мірі інваріантний по відношенню до багатьох виробів машинобудування. Актуальність даної науково-прикладної проблеми обумовлена особливою важливістю процесів формоутворення при проектуванні та виготовленні промислової продукції. Показано, що комп'ютерні інформаційні технології служать гарною основою для успішного практичного вирішення окреслених вище завдань.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Інформаційні системи, механіка та керування
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
