Дослідження аеродинамічних характеристик авіаційного комплексу під час відділення від літака-носія

Анотація

Окремі частини ЛА, розташовані одні від одної на відстані, приблизно рівній їх характерним розмірам здійснюють взаємний вплив на їх обтікання. Ця взаємодія виражається в зміні полів швидкостей і тисків, в результаті чого змінюється розподіл сумарних аеродинамічних сил і моментів.

Дуже рідко інтерференція буває корисною, зазвичай, і особливо, коли взаємодіють тіла з досконалими аеродинамічними формами, її влив носить негативний характер. Це пов’язано з утворенням в деяких областях течій несприятливих градієнтів тиску, величина яких при ізольованому обтіканні були відсутніми або мінімальними. Результатом виникнення таких градієнтів є місцеві відриви потоку, що супроводжуються збільшенням опору та зменшенням підіймальної сили.

На початкових етапах руху тіло на підвісці знаходиться під впливом значних додаткових сил викликаних безпосередньою близькістю літака-носія. Дія таких інтерференційних сил може викликати значні коливання та суттєво змінити ефективну траєкторію. В деяких випадках, наприклад під час пуску авіаційних керованих ракет, такі сили можуть виявитись настільки великими, що система управління та рульові поверхні не зможуть їм протистояти. Як наслідок, з’являється небезпека зіткнення ракети з літаком-носієм, втрата системою наведення цілі або перевищення максимально допустимих кутів атаки, що призведе до її руйнування.