Калориметричний сенсор концентрації озону

Автор(и)

  • Юрій Володимирович Бобков Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна https://orcid.org/0000-0003-1546-6543

DOI:

https://doi.org/10.20535/2219-3804202019169274

Ключові слова:

озон, калориметричний метод, сенсор концентрації озону

Анотація

Проведений в роботі аналіз показав можливість створення сенсора концентрації озону в озоно-кисневій суміші на основі теплового ефекту розкладання озону на каталізаторі і з використанням звичайних напівпровідникових діодів, як перетворювачів температури.

В якості каталізатора розкладання озону було вирішено використовувати промисловий руйнівник озону ”Кріт-6”.

В результаті проведених досліджень була розроблена конструкція калориметричного сенсора концентрації озону та визначені його основні характеристики. При цьому роздільча здатність сенсора по концентрації складає 55,5 мг/м3, а його максимальна швидкодія - 15 хвилин.

Біографія автора

Юрій Володимирович Бобков, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

доцент, к.т.н.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-06-30

Номер

№ 20 (2019)

Розділ

Інформаційні системи

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Інформаційні системи, механіка та керування

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).