Підвищення точності навігаційного акселерометра в умовах ракетного польоту
DOI:
https://doi.org/10.20535/2219-3804192018161210Ключові слова:
прискорення польоту, навігаційний акселерометр, вібрація, вібраційна похибка, математична модель, нелінійна функція перетворення, алгоритмічна компенсація похибкиАнотація
Показано, що систематична додаткова вібраційна похибка навігаційного акселерометра, яка виникає від дії вібрації ракети в польоті, є джерелом статевого зменшення точності вимірювання прискорення польоту ракети. Надана математична модель цієї похибки.
Підвищення точності навігаційного акселерометра в умовах ракетного польоту запропоновано здійснювати двома шляхами: на етапі виробництва акселерометра – шляхом відповідності акселерометра сформованим у статті вимогам до коефіцієнтів його нелінійної функції перетворення; в польоті – шляхом алгоритмічної компенсації систематичних основної та додаткової вібраційної похибок акселерометра за отриманим у статті алгоритмом.##submission.downloads##
Опубліковано
2018-10-15
Номер
Розділ
Інформаційні системи
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Інформаційні системи, механіка та керування
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).