Визначення параметрів ротора автожира з вертикальним зльотом
DOI:
https://doi.org/10.20535/2219-3804182018134708Ключові слова:
автожир, ротор, вертикальний злетАнотація
В даній статті розглядаються проблеми виконання вертикального зльоту автожира. Проаналізовано процес та умови роботи несучого гвинта автожира під час набору висоти. Оцінено вплив аеродинамічного профілю та форми лопаті в плані на ефективність виконання зльоту. Розроблено програму, що розраховує параметри стрибка в залежності від геометричних та вагових характеристик несучого гвинта. На основі проведених досліджень надо рекомендації щодо вибору параметрів ротора авожира вертикального зльоту та посадки.Посилання
1. Kozjarchuk, L., L., (2013), Zarubezhnye avtozhiry i vertolety 1934-1988 , Vezha-Druk, Luck.
2. Wheatley, John, B., (1936), Analysis and model tests of autogiro jump take-off , NACA Technical Notes №582,. p. 1–30.
3. D'jachenko, Ju., A., Krivcov, S., A. and Timchenko, M., V., (2014), Analiz metodov ajerodinamicheskogo rascheta nesushhego vinta vertoleta, Aviacionno-kosmicheskaja tehnika i tehnologija,t 4 ,pp. 22-33.
4. Gessou, A., and Mejers, E., (1954), Ajerodinamika vertoleta , Gosudarstvennoe izdanie oboronnoj promyshlennosti,pp.252, Moscow,Russia.
5. Stalewski, W. (2016), Aerodynamic design of modern gyroplane main rotors, Transactions of the institute of aviation,t1.pp. 80-93.
6. Hollmann, M, (2007), Modern gyroplane design, Aircraft Designs Inc., 93-97, California
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Інформаційні системи, механіка та керування

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).