ЗАСТОСУВАННЯ ВАРІАЦІЙНО-СІТКОВОГО МЕТОДУ ДО РОЗРАХУНКУ ПІДКРІПЛЕНИХ ОБОЛОНОК

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.20535/2219-380413201568994

Ключові слова:

пологі оболонки, метод скінченних елементів

Анотація

У даній роботі розглядається методика розрахунку підкріплених пологих оболонок, яка заснована на використанні методів нелінійного програмування, а саме методу по - координатного спуску, при розв'язанні  завдання мінімізації повної потенційної енергії системи на скінченновимірному просторі допустимих переміщень. Для побудови скінченновимірної задачі використовувалися трикутні скінчені елементи для пологої оболонки. Була досліджена збіжність рішення.

Біографії авторів

Olga N Alekseychuk, НТУУ "КПІ"

доцент кафедри теоретичної механіки

Sergei I Trubachev, НТУУ «КПІ»

Механiко-машинобудiвний iнститут.

Кафедра динаміки і мiцностi машин та опору матерiалiв 

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-11-07

Номер

№ 13 (2015)

Розділ

Механіка

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Інформаційні системи, механіка та керування

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).